Знищення культурної спадщини Полісся

Під час активних бойових дій безліч об’єктів культурної спадщини України були якщо не знищені окупантом, то нещадно пошкоджені. Серед таких об’єктів Іванківщини – місцевий історико-краєзнавчий музей, в якому зберігалась унікальна культурна спадщина всесвітньо відомої української народної художниці Марії Примаченко, роботи вишивальниці-ткалі Ганни Верес та інші цінні історичні експонати та експозиції.

Зазнала варварських пошкоджень і єдиний в районі вцілілий дворянський маєток Київського Полісся – садибний будинок родини Браницьких, в якому зараз розташоване Жеревське лісництво Іванківський лісгосп І хоча найвідомішою «спадщиною» польського роду Браницьких на території України є дендропарк «Олександрія» у Білій Церкві, який названий на честь дружини графа – Олександри Енгельгардт. Все ж мало кому відомо, що подружжя мали ще й маєток у селі Жерева. В кінці XVIII ст. князь Голіцин продав Жереву та сусідні села графам Браницьким. Управління графською економією було розташоване у сусідньому містечку Унин (зараз село Тетерівське). Будинок Браницьких дерев’яний, одноповерховий, з горищем. Збудований в «єпархіальному» стилі з елементами модерну, має три входи з ганками. Головною окрасою садиби є своєрідний фриз з «тригліфами» у вигляді фасадних рустів та об’ємними метопами – оригінальними різьбленими елементами, схожими на морських коників. ТАКИЙ ДЕКОР Є УНІКАЛЬНИМ І БІЛЬШЕ НІДЕ НЕ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ. Але, на превеликий жаль, нещадна рука російського агресора знищила й цю історико-архітектурну цінність. Більше століття садиба була окрасою мальовничого села Жерева, мовчазним свідком історії не однієї епохи, допоки на нашу територію не вторглися російські війська…

При виконанні численних ремонтних робіт унікальний «кониковий» декор зберігався у первозданному вигляді, в цьому році мали плани додати садибу до проекту «Туристичними стежками українського лісу», ініційованого Товариство лісівників України . Мали надію, що все так і буде, Але ворог вніс свої корективи, рідкісне різьблення знищено вщент. Звісно ж ми все відбудуємо, спробуємо знайти майстрів, що відтворять історичну спадщину Полісся, яка у нашій свідомості матиме ще більшу цінність і значення.

У нас неймовірне минуле, але й надзвичайне майбутнє!!!